Резервуари з рідким азотом, як глибокі кріогенні контейнери для зберігання біологічних речовин, широко використовуються в медичних закладах та експериментальних умовах. Розробка контейнерів з рідким азотом була поступовим процесом, що формувався завдяки внеску експертів та вчених протягом майже століття, еволюціонуючи від початкових прототипів до інтелектуальних технологій, з якими ми знайомі сьогодні.
У 1898 році британський вчений Дюваль відкрив принцип адіабатики вакуумної оболонки, який забезпечив теоретичну підтримку для виробництва контейнерів для рідкого азоту.
У 1963 році американський нейрохірург доктор Купер вперше розробив морозильний пристрій, що використовує рідкий азот як джерело охолодження. Рідкий азот подавали через вакуумно-герметичний контур до кінчика холодного ножа, підтримуючи температуру -196°C, що дозволяло успішно лікувати такі захворювання, як хвороба Паркінсона та пухлини, шляхом заморожування таламуса.
До 1967 року світ став свідком першого випадку використання контейнерів з рідким азотом при температурі -196°C для глибокого кріогенного зберігання людини — Джеймса Бедфорда. Це не лише символізувало визначний прогрес людства в науках про життя, але й сповістило про офіційне застосування глибокого кріогенного зберігання з використанням контейнерів з рідким азотом, підкреслюючи його зростаюче значення та цінність у застосуванні.
Протягом останніх півстоліття контейнери з рідким азотом зробили фурор у секторі наук про життя. Сьогодні вони використовують технологію кріоконсервації для збереження клітин у рідкому азоті при температурі -196℃, викликаючи тимчасовий стан спокою, зберігаючи при цьому їхні основні характеристики. У сфері охорони здоров'я контейнери з рідким азотом використовуються для кріоконсервації органів, шкіри, крові, клітин, кісткового мозку та інших біологічних зразків, що сприяє розвитку клінічної кріогенної медицини. Крім того, вони дозволяють розширити активність біофармацевтичних препаратів, таких як вакцини та бактеріофаги, що сприяє застосуванню результатів наукових досліджень.
Контейнер для рідкого азоту Haier Biomedical відповідає різноманітним потребам користувачів, таких як науково-дослідні інститути, підприємства електроніки, хімії, фармацевтичні компанії, лабораторії, лікарні, станції забору крові та центри контролю захворювань. Це ідеальне рішення для зберігання пуповинної крові, клітин тканин та інших біологічних зразків, що забезпечує стабільну активність клітинних зразків у середовищі низьких температур.
Віддана корпоративній місії «зробити життя кращим», компанія Haier Biomedical продовжує впроваджувати інновації за допомогою технологій та прагнути радикальних трансформацій у прагненні досконалості завдяки інтелектуальному захисту наук про життя.
1. Інноваційний дизайн без замерзання
Контейнер для рідкого азоту від Haier biomedical має унікальну вихлопну структуру, яка ефективно запобігає утворенню інею на шийці контейнера, та інноваційну дренажну структуру, яка запобігає накопиченню води на підлозі в приміщенні.
2. Автоматизована система регідратації
Контейнер поєднує в собі як ручне, так і автоматичне поповнення, включаючи функцію байпасу гарячого газу для ефективного зменшення коливань температури в резервуарі під час поповнення рідини, тим самим підвищуючи безпеку зразків, що зберігаються.
3. Моніторинг у режимі реального часу та операційний моніторинг
Контейнер оснащений системою моніторингу температури та рівня рідини в режимі реального часу, що включає модуль Інтернету речей для дистанційної передачі даних та сигналізації, що підвищує безпеку, точність та зручність керування зразками, максимізуючи цінність зразків, що зберігаються.
З розвитком медичних технологій, глибоке дослідження кріогенної технології при температурі -196℃ відкриває перспективи та можливості для здоров'я людини. Зосереджуючись на потребах користувачів, Haier Biomedical залишається відданою інноваціям та представила комплексне універсальне рішення для зберігання рідкого азоту в контейнерах для всіх сценаріїв та сегментів обсягів, забезпечуючи максимальну цінність збережених зразків та постійний внесок у галузь наук про життя.
Час публікації: 17 січня 2024 р.
